Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазорь

Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОРЬ"
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Осовнь, -ні, ж. = осонь. Шух. І. 110, 189.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему. Борз. у.
Чепуляти, -ля́ю, -єш, гл. Итти, хромая. Вх. Пч. І. 15. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗОРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.