Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазорь

Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОРЬ"
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. Н. Вол. у. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто. Канев. у.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Приборкати Cм. приборкувати.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Проснутися Cм. просинатися.
Рівноправно нар. Равноправно.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗОРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.