За́єчка, -ки, ж. Зайчиха.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа.
Ложник, -ка, м. = ліжник.
Нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Ум. тулубе́ць.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
