Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

падлючний

Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили! Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮЧНИЙ"
Забі́гти Cм. забігати.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!». К. Дз. 145.
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Спосудити Cм. спосужати.
Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАДЛЮЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.