Бізун, -на, м.
1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. голий, як бізун. Совершенно голый.
2) Плотовщикъ; рулевой.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Навину́ти Cм. навивати.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза.
Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Коня третього підпрягти випросив. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Хованець, -нця, м.
1) Прячущійся.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ.
3) Домовой, чортъ.
