Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ.
Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Обиймиця, -ці, ж. Узкая дощечка, которая накладывается на дрань, когда изъ нея выдѣлывается коробка, для того, чтобы дрань не ломалась.
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Охляв, як в дощ щеня. Охляв уже, не ївши три дні. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Сиджу сама, серце в мене охляло.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Ото ж до сієї Галі да внадився змій.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги.
Шварний, -а, -е. = моторний. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами.
