Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

падло

Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛО"
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Правилка, -ки, ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Рядовина, -ни, ж. 1) Дерюга, грубый холстъ, употребляющійся на рядна, скатерти, мѣшки и пр. Чуб. УН. 408. Различные сорты рядовини: базаркова — шириною въ аршинъ, біла — изъ выбѣленнаго валу, идетъ для ряден и мѣшковъ, дорожки — полосатая на некрашенной основѣ и крашенномь уткѣ, мішкова — для мѣшковъ, шириной 12 вершковъ, писана — въ поперечныхъ цвѣтныхъ полосахъ для половиковъ, праник — полубѣлая, изъ сѣрой основы и недобѣленнаго утка, сирова — небѣленная, в со́сонки — плотная, особо вытканная и пр. Вас. 168. 2) Худшій сортъ сукна. Чуб. VII. 421.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грип. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Н. п. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. Н. Вол. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Свобідний, -а, -е. Свободный.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.
Червиця, -ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАДЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.