Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Возитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись.
2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ!
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Розумний молиться, а дурень плаче.
Росписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. росписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Ой беріть з возів, беріть шнурування.
