Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павкати

Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВКАТИ"
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. МВ. ІІІ. 70. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. Харьк. г. 2)на ко́го. Быть похожимъ на кого. Вх. Зн. 82. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.