Визирати, -раю, -єш, сов. в. визирнути, -ну, -неш, гл. = виглядати, виглянути. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Вибірай, визирай, молода дівчино. Коником граєш, царя визираєш.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Окладина, -ни, ж.
1) = ощепина.
2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась?
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
