Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери.
Плата, -ти, ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.