Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
За́віс, -су, м. = круча.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. зіркатий мак. = зіркач.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Переглянути, -ну, -неш, гл.
1) = переглядіти.
2) Заглянуть, глянуть поверхъ какого либо препятствія. Дивиться... мов би переглянув через гору.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. В'явки казати сього не можна.
