Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

падлюка

Падлюка, -ки, ж. 1) Ув. отъ падло. 2) м. Подлецъ. А який він чоловік? — Ат, падлюки шматок. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮКА"
Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Будувати, -дую, -єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. ІІІ. 131. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. труну будувати. Дѣлать гробь. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували... Шевч. 125.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало. Павлогр. у.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. К. Бай. 82. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх. К. Дз. 154.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. Вас. 149. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАДЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.