Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потебня

Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕБНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕБНЯ"
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
ПересохтиCм. пересихати.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Уцькувати, -кую, -єш, гл. Затравить (собаками).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕБНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.