Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потичити

Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЧИТИ"
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
За́кля нар. = закіль. Розвеселяй мамоньку, закля ся повернем. Гол. IV. 374.
Невідник, -ка, м. Рыболовъ, ловящій рыбу неводомъ. Ум. невідничок. Мої три невіднички, три молодчики, роспустіте ж ви шовковий невод! Чуб. III. 300.
Переспатися, -сплю́ся, -пишся, гл. 1) = переспати 1. Переспийся зо ўном їдну ніч. Гн. І. 42. 2) Выспаться. Ой ще бурлак не здрімався, вже господарь переспався. Чуб. V. 1014.  
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали. Черниг. у.
Примінитися Cм. примінятися.
Прогусти, -ду́, -де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Шевч. 106. Чутка прогула. Прошелъ слухъ. Св. Л. 202.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.