Відпарити Cм. відпарювати.
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
За́янець, -нця, м. = заєць.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Парть, -ти, ж.
1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть.
2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть.
Подобно нар.
1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била.
2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Уж, ужа, м.
1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами.
2) = гуж. (одм.).
3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. Ум. ужик.
