Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Глитати, -таю, -єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Хорт глита, глита молоко.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп.
Ламаниця, -ці, ж. = ламанка.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Ум. повієчка. На городі повієчка.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Тмяно нар.
1) Затемненно.
2) Печально, грустно.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки.
