Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій.
Корса, -си, ж. Полозъ саней.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл.
1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка.
2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита.
Примовка, -ки, ж. = примівка.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл.
1) Прицѣниваться, нанимать.
2) Распредѣлять, группировать. Токмит волики на три плуженьки.
