Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ).
Поїдка, -ки, ж. Количество, необходимое на разъ для ѣды. У нас хліба ще на одну поїдку буде.
Рись, -сі, ж. Рысь, Felix lynt.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. труп'я голо́вка. Paros caudatus.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.
