Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк.
Доте́пре нар. = дотепер.
Женці́в, -це́ва, -ве Принадлежащій жнецу.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Сильно нар.
1) = сильне. Той чоловік був силно багатий.
2) Насильно. Не сильно — вільно.
Флисник, -ка, м. Плотовщикъ.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ.
