Горе́л, -рла́, м. = Орел.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають.
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. До оружжа: до хліба та до ножа. Ум. оруженько.
Попересаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и пересадити, но во множествѣ. Хочу вишні ближче до хати попересажувати.
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
