Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потенетити

Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Переясл. у. Позолота така — потенетив та й годі. Переясл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНЕТИТИ"
Безуставично Cм. безуставичне.
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Курваль, -ля́, м. Распутный человѣкъ. Ном. № 11213.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕНЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.