Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посхиляти

Посхиляти, -ля́ю, -єш, гл. Нагнуть, склонить (во множествѣ). Ой у рути верхи крути, піду посхиляю. Мет. 116. Ой у лісі на горісі, там гадини гніздо звили, головоньки посхиляли. Чуб. V. 915.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСХИЛЯТИ"
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця. К. Псал. 26.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець. Шевч. 565.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько. Чуб. V. 39.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Тіпчак, -ка, м. = тіпець. Шейк.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.