Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потерча

Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко. Гн. І. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРЧА"
Визволка, -ки, ж. Выручка. І на визволку нема і дітей прохарчити. Кіевск. у.
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Ле́жа, -жі, ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕРЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.