Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти.
Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Мущи́нський, -а, -е. Мужской.
Непохитний, -а, -е. Стойкій.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Паливода, -ди, м. Сорвиголова. Ти знаєш, він який суціга, паливода, і горлоріз.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Попівство, -ва, с.
1) Званіе священника. Давайте попівство за дванадцятилітню науку.
2) Священническій домъ, дворъ. Дві дівки, служниці на попівстві.
3) соб. Попы, священники. Наїхало... попівства повен двір.
