Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Трухле дерево.
