Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потиху

Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. Cм. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Задернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заложить дерномъ. Вони викопали яму, насипали грошей, поклали того, що обібравсь грошей стерегти, та й знов засипали й задернували. Канев. у.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.  
Підчервонити, -ню́, -ниш, гл. Подкрасить красной краской.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Цегея, -геї, ж. Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИХУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.