Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потиху

Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22.
Рождати, -даю, -єш, гл. = рожати.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Хиба 1, -би, ж. 1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г. 2) Недостатокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИХУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.