Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика.
Кінва I, -ви, ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Ум. конівка.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый.
2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
Шаліти, -лію, -єш, гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Волос сивіє, а голова шаліє.
