Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потилишник

Потилишник, -ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = крижівниця. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЛИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЛИШНИК"
Виплакатися, -чуся, -чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Глушканя, -ні, ж. = глушка. 2. Угор.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Міша́тися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається. МВ. (О. 1862. І. 90).
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Павприця, -ці, ж. Желѣзная пластинка съ четырехугольнымъ отверстіемъ по срединѣ; она вставляется въ нижнюю часть верхняго мельничнаго жернова; въ отверстіе входитъ конецъ веретена шестерни. Черниг. у.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИЛИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.