Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере.
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный.
2) Совершенно отличный, иной.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти?
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину.
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Грядка.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.
