Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потентат

Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Загля́діти Cм. загледіти.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus. Вх. Зн. 27.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕНТАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.