Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потентат

Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання. Чуб. V. 773.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Зюбрій и зябрій, -рія, м. Раст. = жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить. Зміев. у.
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином. Черниг. у.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Наора́ти Cм. наорювати.
Скороздра, -ри, ж. Скороспѣлка. Мнж. 192.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕНТАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.