Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потентат

Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕНТАТ"
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Ґалу́нок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.
Застановля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. застанови́тися, влю́ся, вишся, гл. Останавливаться, остановиться, задерживаться, задержаться. Через спеку орання застановилося. Каменец. у.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Понаволікати, -ка́ю, -єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу. Чуб. V. 393.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕНТАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.