Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. 2) Достойный. Цей чоловік вартний.
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла.
До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Чеше довгі коси. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. Скакати в довгої лози. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. Ум. Довге́нький, довге́сенький.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Засма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. засмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься. Іванова хата запалилася, Іванова голова засмалилася.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium.
Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
