Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла.
Бутель, -тля, м.
1) = пляшка.
2) = сулія.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ.
Гетьманство, -ва, с.
1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли.
2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. 2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1.
Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю.
