Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки.
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
