Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника.
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Cм. сюдою.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
