Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився.
Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Відпирськатися Cм. відпирськуватися.
За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився.
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. Так просить поштиво, що Боже мій!
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю.
