Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Але Еней наш зледащів.
Злороб, -ба, м. Злодѣй. Встрѣчено только у Кулиша.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Підколотити Cм. підколочувати.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Роскручувати, -чую, -єш, сов. в. роскрути́ти, -чу, -тиш, гл. Раскручивать, раскрутить, развертывать, развернуть. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Всякі квітки роскручували свої пупяночки.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
