Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Захрестыты, -хрещу, -стыш, гл. Перекрестить. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові От чорт де не поткнеться, — усе захрещене.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно.
