Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.
Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Узяв би я ворону, так довго п'ята.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная.
2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Темний він був на очі, а ходив без поводиря.
3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний.
4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька.
Фльора, -ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют «фльора».
