Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Васильок, -лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. б) Amarantus paniculatus L. в) Amarantus sanguinemus L. г) Salvia dumetorum Andrz. д) — польовий. Thymus acinos. Без васильків і без рути спочивайте, діти. Нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Ум. васильочок. А у садочку два висильочки.
Вивезти, -ся. Cм. вивозити, -ся.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Cм. калабалик.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.
Плямкання, -ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
