Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка.
Негодяний, -а, -е. Ненастный. Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Понагарбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и нагарбати, но во множествѣ. Понагарбували вони собі і грошей і всього, — буде і їм і дітям.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться.
Хитро нар.
1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом.
2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Ум. хитренько.
Хлібеня, -няти, с. Хлѣбецъ, небольшая коврижка хлѣба. Як виймеш хліб з печі, так розломи хлібеня.
