Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозсмикуватися

Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗСМИКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗСМИКУВАТИСЯ"
Кишкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кишнути, -шну, -неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Н. п.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Обідняшній, -я, -є. Обѣденный. І вечері ніколи не варила, усе обідняшню юшку тьопали. Г. Барв. 505.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Рожа, -жі, ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна рожа, панська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. ІІ. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! Н. п. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. 2) гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. собача ро́жа. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) чорна ро́жа. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же городня ро́жа. ЗЮЗО. І. 174. 5) ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6)польова. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7)перевита, подлужна, польова. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. роженька, роженочка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗСМИКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.