Виплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. виплутатися, -таюся, -єшся, гл. Выпутываться, выпутаться. Ніяк з.... очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69.

Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.

Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.

Засу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. засука́тися, -каюся, -єшся, гл. 1) Засучиваться, засучиться. Оце ще! не засукується ніяк рукав! 2) — самі́й в собі́. О ниткѣ: скручиваться, скрутиться. Шух. І. 149.

Мере́жка, -ки, ж. 1) Ажурный узоръ, получаемый помощью выдергиванія нитей изъ полотна и закрѣпленія оставшихся бѣлыми нитками. Вас. 192. Названіе частей: отверстія — дірочки; узкіе полосы полотна, раздѣляющія отверстія, стоящія въ группѣ, — стовпці; болѣе широкія полосы, раздѣляющія группы отверстій — полоте́нця; рубецъ, который идетъ но краю мере́жки или рядъ мелкихъ отверстій тамъ-же — прутик. Харьк. (Залюб.). У нашої да Ганночки в подолі мережки. Чуб. III. 131. горла́та мережка — съ слишкомъ большими отверстіями, а сліпа — съ слишкомъ малыми. Славяносерб. у. Кромѣ того мережки носять цѣлый рядъ различныхъ названій, смотря по узору или способу шитья: безчісна, збан, колісна, колісчатка, ко́са, кругла, ля́хівка, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв'ячок, з чисницями и пр. Залюбовск. Чуб. VII. 415. сорочка-мере́жка. Рубаха съ ажурными узорами. А в нашої бондарівни сорочка-мережка. Гол. 2) Узорныя украшенія цвѣтными нитками сверхъ канта по таліи полушубка. Вас. 155. 3) Узоры въ ожерельи изъ цвѣтныхъ бусъ. «Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, на правой сторонѣ Днѣпра, изъ мелкаго разноцвѣтнаго намиста приготовляютъ узорчатое ожерелье, на кот. употребляется больше всего чернаго и бѣлаго намиста: «чорне для поля, а біле, червоне і голубе, чи там друге яке небудь, для мережок». Cм. лучка. Чуб. VII. 426. 4) Рѣзьба на деревѣ. Чуб. VII. 404. 5) Орнаментъ на металлическихъ частяхъ курительной трубки, а также и стальной шаблонъ для выбиванія его. Вас. 149. Ум. мережечка.

Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.

Примудькатися, -каюся, -єшся, гл. — до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ). Вх. Зн. 55.

Псюрня, -ні, ж. = псярня. Як псюрня вся собак напала, — оттут мені вже вірна смерть. Алв. 92.

Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.