Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Тілом обросло, як кабан годований.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість?
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Через мус. По принужденію.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.
