Витися, -в'юся, -в'єшся, гл.
1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Коло серця козацького як гадина в'ється. Коло тебе будуть роями витись панни.
2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося?
3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється.
Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається.
Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Та прихили своє личко, най моє загріє. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
Зозвати Cм. ззивати.
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Зумилася ж я! Йосип зумився, що Христос народився.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Собаки вже геть внишкли. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Розмова знов унишкла.
Уциганити, -ню, -ниш, гл. Обмануть. Ой, цигане, циганику, то 'сь мя уциганив: яка-м була дівка файна, а ти мя споганив.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
