Брикуха, -хи, ж.
1) Шалунья, рѣзвушка.
2) Своенравная.
Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Ой дуб на березу гіллям похилився. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. . Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. З під лудану червону китайку виймає.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
