Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Мня́ти Cм. м'яти.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав.
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
