Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять.
2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
