Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуйко

Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Чуб. II. 143. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. ІІ. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙКО"
Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Догу́ркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. догу́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується. Лавр. 26.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки. Гол. І. 19.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. Н. П. 374.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Стрелити Cм. стріляти.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.