Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуйко

Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Чуб. II. 143. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. ІІ. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙКО"
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Зміряти Cм. змірити.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. І. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.