Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Кожух викинув од молі провітрювати. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Із ряду і сього не викидають. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Мені на очі викидають, що нас хати нема. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Опар, -ру, м.
1) Испареніе.
2) Ночной мотылекъ — phalaena.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг.
Панва 1, -ви, ж.
1) Сковорода.
2) Солеваренная сковорода.
Позаралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зарадити, но во многихъ мѣстахъ.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.