Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля.
Отсе нар. Вотъ, вотъ это. Отсе ви, братці, не добре зробили, що напилого козака гуляти пустили. Отсе тобі, козаченьку, три дороженьки вкупі.
Повідступатися, -паюся, -єшся, гл. Тоже, что и відступитися, но во множествѣ.
Повісняний, -а, -е. — не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. В гаю все покотом лежало.
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Чикало, -ла, с. = чапавка.
