Конозити, -жу, -зиш, гл.
1) Корчить, морщить (въ работѣ).
2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить.
Крепацький, -а, -е. Крѣпостной. А він був з роду крепацького.
Кришталевий, -а, -е. Хрустальный. Заправлю горілки в кришталевій пляшці. Великі бризки кришталевим стовбом стрибали догори. Срібні, золоті і кришталеві кубки.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Ув. луцаняга. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю.
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку.
Розвідати, -ся. Cм. розвідувати, -ся.
Роспатлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роспатлатися, -лаюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь.
Скрипиця, -ці, ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. Скували ніжки да скрипицею. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. та часть блока (жабки), въ которой обращается каточекъ.
