Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапрохувати

Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРОХУВАТИ"
Вигра, -ри, ж. Выигрышъ. Ровнен. у.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Тасканина, -ни, ж. 1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи. Шейк. 2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.
Темнісічкий, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Чирячка, -ки, ж. = чиряк? Бешихо! чирячка, болячка.... Мил. М. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПРОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.