Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаплітати

Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛІТАТИ"
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла? Мет. 93.
Скосом нар. Наискось. Шух. І. 259.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.