Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаплітати

Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПЛІТАТИ"
Відколупати Cм. відколуплювати.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка. Мнж. 159.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він. Стор. МПр. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.