Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне.
Підніжка, -ки, ж.
1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ.
2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ.
Повідкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить (во множествѣ).
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. Славою його уславив, шаною його звеличив.
