Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаполіскувати

Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОЛІСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОЛІСКУВАТИ"
Жи́гавка м жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка. Чуб. V. 1120. Вас. 192.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Лв. 99.
Настовпужувати, -жую, -єш, сов. в. настовпужити, -жу, -жиш, гл. = настовбурчувати.
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся. Котл. Ен. V. 29.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПОЛІСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.