Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаполіскувати

Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОЛІСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПОЛІСКУВАТИ"
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
На́до пред. = над = наді. А надо дверьми сам Господь стоїть. О. 1862. IV. 22.
Пробій, -бо́ю, м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Н. Вол. у. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде. Чуб. II. 187, 188.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L. Анн. 310.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПОЛІСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.