понаробляти
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Том 3, ст. 307.