Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапікувати

Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКУВАТИ"
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі. Новомоск. у.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.